сполучитися

сполучи́тися

див. сполучатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполучитися — сполучи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сполучитися — СПОЛУЧИ́ТИСЯ див. сполуча́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. сполучитися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ у що (утворювати одне ціле з яких-небудь окремих одиниць, ставати одним цілим), З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, СПОЛУЧА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, з'єдна́тися, організува́тися, згуртува́тися, сполучи́тися. Словник синонімів української мови
  4. сполучитися — СПОЛУЧИ́ТИСЯ див. сполуча́тися. Словник української мови в 11 томах