1. Словник синонімів української мови

споночіти

СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. осме́ркнутися розм. стемні́ти, споночі́ти, зате́мрітися, спізні́ти. Сонце сіло. Надворі почало смеркати (І. Нечуй-Левицький); Зовсім уже смеркалося. Усе навкруги в сіру темряву загорнулося (Б. Грінченко); Поки ми їхали, почало вечоріти (М. Чабанівський); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (О. Іваненко); Уже примеркало. Худоба йшла з череди (Є. Кравченко); Південні ночі майже без вечорів, тільки захід одпалав — уже темніє раптово (О. Гончар); Скоро вечір опуститься над селом, — осінь, рано тепер поночіє (В. Собко); Вони вийшли в море, коли вже ночіло (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споночіти — споночі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. споночіти — -іє, док., безос. Настати, проявити свої ознаки (про ніч). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споночіти — СПОНОЧІ́ТИ, і́є, док., безос. Настати, проявити свої ознаки (про ніч). На дворі вже зовсім споночіло (Б. Грінченко); Ввечері, тільки споночіло, тихий стук пролунав біля дверей невисокої .. хати Кравчуків (В. Словник української мови у 20 томах
  4. споночіти — Споночі́ти, -чі́є, -чі́ло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. споночіти — СПОНОЧІ́ТИ, і́є, док., безос. Настати, проявити свої ознаки (про ніч). На дворі вже зовсім споночіло (Гр., І, 1963, 409); Ввечері, тільки споночіло, тихий стук пролунав біля дверей невисокої.. хати Кравчуків (Собко, Нам спокій.. Словник української мови в 11 томах