спопеляти
I. ПАЛИ́ТИ (знищувати вогнем), СПА́ЛЮВАТИ, ПОПЕЛИ́ТИ, СПОПЕЛЯ́ТИ (перетворювати на попіл). — Док.: спали́ти, попали́ти, спопели́ти. — Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (О. Гончар); — Ви колись з свекрухою спалите хату (І. Нечуй-Левицький); Бомба .. спопелила весь густий сад (В. Кучер).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спопеляти — спопеля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спопеляти — див. нищити Словник синонімів Вусика
- спопеляти — -яю, -яєш, недок., спопелити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Перетворювати у попіл, спалювати вщент. Спопеляти серце — завдавати кому-небудь великих душевних страждань, викликавши величезної сили почуття до себе. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спопеляти — СПОПЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОПЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого, що. 1. Перетворювати у попіл, спалювати вщент. Він [Бетховен] же писав музику для людей, а не для орди штурмовиків, яка попалила у себе на батьківщині книжки Гейне... Словник української мови у 20 томах
- спопеляти — спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром) кого. Дуже гнівно, презирливо дивитися на кого-небудь. Підігріваючи себе своїми ж жалісливими й гнівними словами, він спопеляв бідного Костянтина Павловича помутнілими від обурення очима (В. Фразеологічний словник української мови
- спопеляти — СПОПЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПОПЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. 1. Перетворювати у попіл, спалювати вщент. Він [Бетховен] же писав музику для людей, а не для орди штурмовиків, яка попалила у себе на батьківщині книжки Гейне, а тепер спопеляє міста... Словник української мови в 11 томах