спорудження

БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА, ЗАБУДІ́ВЛЯ (спорудження будівель на якій-небудь ділянці). Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх дільницях панував ритмічний шум напруженої роботи (В. Собко); Та далі будова ввійшла в береги, лісоруби поїхали назад у свої гори (О. Гончар); Карамаш іде на будівлю нового цеху (А. Шиян); Кипить могутніх будувань Гарячий бунтівничий кратер (М. Бажан); Спорудження великих гідростанцій на Дніпрі потребуватиме знесення і побудови приблизно ста тисяч будинків сільського і міського типу (О. Довженко); Роздивилась (Клавда) по світі і взялась за спекуляцію площами під забудови (І. Вільде).

СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.