1. Словник синонімів української мови

спроможний

ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Це буває: чоловік здатний на героїчний вчинок у бою, а складного завдання сам розв'язати не може (Ю. Смолич); Мені здається, що він спроможний і чуже горе відчути (Ірина Вільде); Спустив (Славко) голову вдолину і роздумував, який він ні до чого не придатний на світі (Лесь Мартович); — Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (І. Нечуй-Левицький); Річенко увесь піднявся; огнем горіло його обличчя, і на все був він тепер спосібний (Г. Хоткевич); Йти Юра не годний — він ледве переступає і припадає, навіть і сам не знає, на котру з ніг (Ю. Смолич); (Селянин:) Чи ви судні хоч борозну рівно прогнати, або снопка на воза скласти? (Леся Українка). — Пор. 1. схи́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спроможний — спромо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спроможний — ЗДАТНИЙ, здібний, годний, який <�хто> може. Словник синонімів Караванського
  3. спроможний — -а, -е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. || Який має здібності до чого-небудь, уміє здійснювати, виконувати щось. || Який може, має можливості здійснити що-небудь. || Який має певну природну здатність до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спроможний — СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Згідно з Ортегою, тільки філософське мислення, самоспоглядання спроможне вберегти істину від отруйних впливів політичної демагогії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. спроможний — Спромо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спроможний — СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Тільки свідомий і організований пролетаріат спроможний відвоювати народові справжню, не фальшиву свободу (Ленін, 8, 1970, 177)... Словник української мови в 11 томах
  7. спроможний — Спромо́жний, -а, -е, — ній, -я, -є Имѣющій возможность, средства. Словник української мови Грінченка