1. Словник української мови в 11 томах

спроможний

СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь.

Тільки свідомий і організований пролетаріат спроможний відвоювати народові справжню, не фальшиву свободу (Ленін, 8, 1970, 177);

Доларами правди не купити, Кровію безсмертя не залить, І ніякі в світі уоллстріти Не спроможні сонце погасить (Рильський, III, 1961, 81);

// Який має здібності до чого-небудь, уміє здійснювати, виконувати щось.

Далеко краще написать свої власні повісті тому, хто спроможний, на ті ж самі [історичні] теми (Л. Укр., V, 1956, 21);

Орлюк прощався з селом і молодою дружиною. Ще цілий рік життя і смерть розкривались перед ним у битвах, перед якими мерхли всі битви, на які будь-коли спроможна була людина (Довж., І, 1958, 392);

// Який може, має можливості здійснити що-небудь.

Коли б батько сам був спроможний вирішувати це питання, він, безперечно, призначив би Катерині найбільшу суму (Вільде, Сестри.., 1958, 104);

// Який має певну природну здатність до чого-небудь.

Вчені вважають, що птахи спроможні бачити крізь шари хмар. Можливо, що очі птахів уловлюють ультрафіолетові промені, які не може бачити людське око (Наука.., 9, 1965, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спроможний — спромо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спроможний — ЗДАТНИЙ, здібний, годний, який <�хто> може. Словник синонімів Караванського
  3. спроможний — -а, -е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. || Який має здібності до чого-небудь, уміє здійснювати, виконувати щось. || Який може, має можливості здійснити що-небудь. || Який має певну природну здатність до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спроможний — СПРОМО́ЖНИЙ, а, е, на що і з інфін. Який має здатність виконувати, здійснювати, робити і т. ін. що-небудь. Згідно з Ортегою, тільки філософське мислення, самоспоглядання спроможне вберегти істину від отруйних впливів політичної демагогії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. спроможний — ЗДА́ТНИЙ (ЗДА́ТЕН) (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) перев. з не, розм., СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. спроможний — Спромо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спроможний — Спромо́жний, -а, -е, — ній, -я, -є Имѣющій возможность, средства. Словник української мови Грінченка