спрощений

ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.

ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Як ти його заробиш більш? — сказав Трохим. — Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв (Сиволап), хоч свої елементарні обов'язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував (Тимко) нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень — всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); — Читаєш, читаєш (книжку) — двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Стала дівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав (Никодим) ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).

СПРО́ЩЕНИЙ (який становить простіший варіант чого-небудь), ПОЛЕ́ГШЕНИЙ. Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (з журналу); Почався серійний випуск полегшених структурних блоків для складання покрівлі промислових будинків (з газети).