спурхувати
ЗЛІТА́ТИ (летячи, підніматися в повітря), ЗЛИНА́ТИ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗРИНА́ТИ, ШУГА́ТИ (стрімко); ЗРИВА́ТИСЯ, ПОРИВА́ТИСЯ (раптово і швидко); СПУ́РХУВАТИ (перев. про птахів, метеликів і т. ін. — легко і швидко). — Док.: злеті́ти, зли́нути, зня́тися (здійня́тися), підня́тися (підійня́тися), піднести́ся, зри́нути, шугну́ти, шугону́ти, зірва́тися, порва́тися, спу́рхнути. Зелена багва вигиналася під ногами, як спина хижого звіра, з-під неї чавкотіла іржава вода, а з купин злітали бекаси. Одного разу з шумом знялася чапля (Григорій Тютюнник); Ой, злетів він попід хмари, злинув вище хмар (М. Рильський); І в небо орел не зрина, Й орлиний не злунює клич (Р. Братунь); Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю. Збанацький); Вода б'ється в береги, аж осока шумить, і пташки зграями зриваються з очеретів (Леся Українка); Грак злякавсь і порвався високо (Л. Боровиковський); Сполохані жайворонки спурхували перед самою машиною і свічками ішли кудись угору (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- спурхувати — спу́рхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спурхувати — див. пурхати Словник синонімів Вусика
- спурхувати — і спорхувати, -ую, -уєш, недок., спурхнути і спорхнути, -ну, -неш, док. 1》 Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.). 2》 перен., розм. Швидко підхоплюватися з якого-небудь місця (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спурхувати — СПУ́РХУВАТИ, СПО́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́РХНУТИ, СПО́РХНУТИ, ну, неш, док. 1. Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.). Сполохані жайворонки спурхували перед самою машиною і свічками ішли кудись угору (О. Словник української мови у 20 томах
- спурхувати — СПУ́РХУВАТИ і СПО́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́РХНУТИ і СПО́РХНУТИ, ну, неш, док. 1. Легко і швидко злітати з якого-небудь місця (про птаха, метелика і т. ін.). Словник української мови в 11 томах