співзвучність

СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ (муз. — гармонійне поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, СУГОЛОСНІСТЬ, УНІСО́Н, СУГОЛОССЯ рідше. Співзвучність нот; Народність мистецтва, народність літератури — це ідейна співзвучність художнього твору з думами й прагненнями трудового народу (М. Рильський); Тасі було трохи ніяково, боялась зустріти знайомих, та Сачко заговорив в унісон її думкам, і вона стала уважно слухати (Л. Дмитерко).

СХО́ЖІСТЬ (сукупність схожих рис між ким-, чим-небудь), ПОДІ́БНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, СПІВЗВУ́ЧЧЯ (внутрішня); Є́ДНІСТЬ (цілковита); АНАЛОГІ́ЧНІСТЬ, АНАЛО́ГІЯ, ПАРАЛЕЛІ́ЗМ (спільність, повторення характерних рис). Між нею і сином видко було схожість в обличчях (А. Кримський); Мало не в кожному обличчі, особливо, що не подобалось йому, дід знаходив подібність до якоїсь рослини, худобини чи звірини (М. Стельмах); Співзвучність душ допомагає вловлювати думки навіть на відстані (П. Загребельний); Прості контурні лінії в роботах Ю. Логвина, тонке співзвуччя ілюстрації з білим полем паперу, з текстом — все це складає враження прямої імітації малюнка пером (з журналу); Усім серцем відчував (поет) свою єдність із трудящими, свій кровний зв'язок не з тими, хто їсть хліб, добутий хліборобами, і одягається в пишну одіж, виткану рабинями, а з тими, хто добуває той хліб і тче ту одежу (М. Рильський); Навіть псевдокласичні автори творили часом живі типи та сцени, коли їм траплялося знаходити справді близькі аналогії між якимись подіями давніх часів і сучасного їм, авторам, життя (Леся Українка).