співзвучність
СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до співзву́чний.
Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим .. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (із журн.);
Народність мистецтва, народність літератури – це ідейна співзвучність художнього твору з думами й прагненнями трудового народу (М. Рильський);
“Загибель ескадри”, “Гадюка”, “Лють” [кінофільми] .. привертають до себе увагу насамперед глибокою співзвучністю добі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співзвучність — співзву́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- співзвучність — -ності, ж. Абстр. ім. до співзвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співзвучність — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ (муз. — гармонійне поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, СУГОЛОСНІСТЬ, УНІСО́Н, СУГОЛОССЯ рідше. Словник синонімів української мови
- співзвучність — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до співзву́чний. Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим.. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (Вітч. Словник української мови в 11 томах