співзвучно
СПІВЗВУ́ЧНО.
Присл. до співзву́чний.
Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співзвучно — співзву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- співзвучно — Присл. до співзвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співзвучно — СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (Гончар, II, 1959, 409). Словник української мови в 11 томах