1. Словник української мови в 11 томах

співзвучно

СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний.

Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (Гончар, II, 1959, 409).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співзвучно — співзву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. співзвучно — Присл. до співзвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співзвучно — СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах