співуче
СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співуче — співу́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- співуче — Присл. до співучий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- співуче — СПІВУ́ЧЕ. Присл. до співу́чий 2. Голос його бринів ласкаво й співуче (З. Тулуб); Під ногами співуче подзвонюють молоді крижинки, потріскує шершавий сніг (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- співуче — СПІВУ́ЧЕ. Присл. до співу́чий 2. Голос його бринів ласкаво й співуче (Тулуб, Людолови, II, 1957, 455); Під ногами співуче подзвонюють молоді крижинки, потріскує шершавий сніг (Стельмах, II, 1962, 262). Словник української мови в 11 томах