спіліти

I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм., ПРИСПІВА́ТИ розм. (ставати майже стиглим); НАЛИВА́ТИСЯ (також із сл. соком); НАБРО́ЩУВАТИСЯ (про колоски); ДОХО́ДИТИ, ВЛЕ́ЖУВАТИСЯ (УЛЕ́ЖУВАТИСЯ) (про фрукти, овочі — перев. після збору). — Док.: дости́гнути, дости́гти, дозрі́ти, доспі́ти, ви́стигнути, ви́стигти, ви́зріти, ви́спіти, поспі́ти, насти́гнути, насти́гти, пости́гнути, пости́гти, наспі́ти, досто́яти, присти́гнути, присти́гти, приспі́ти (приспі́нути), нали́тися, набрости́тися, дійти́, вле́жатися (уле́жатися). Прохожий спиниться послухати, як я Тут награю в ті дні, як стигнуть виногрона (М. Зеров); Починалась косовиця та грабовиця, а тим часом достиг і ранній ячмінь (І. Нечуй-Левицький); Зріють вишні і черешні (В. Сосюра); Навколо дозрівало жито (Ю. Збанацький); Коли ж виспіє садовина, то Роман і не вилазить звідтіля од ранку до ночі (С. Васильченко); Наливаються хліба, а там і озирнутись не встигнеш, настигнуть жнива (О. Донченко); Слава Богу, у нас в цьому році і хліб є, і сало, і молоко. Вишні он скоро приспіють (Григорій Тютюнник); У ячмені колос набростився (Словник Б. Грінченка); Вересень заповідається теплий і сухий.. Дійдуть помідори, соняшники, квасоля (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спіліти — спілі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спіліти — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
  3. спіліти — -іє, недок., розм. Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спіліти — СПІЛІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, – чорна (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. спіліти — СПІЛІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє,— чорна (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. спіліти — Спіліти, -лію, -єш гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у. Словник української мови Грінченка