спільність
СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. — Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л. Дмитерко); Дружба, товариство, єдність, одностайність — це ж основна тема непогасного "Тараса Бульби" Гоголя (М. Рильський); "Чи чуєш, Іване, .. тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду" (Ю. Яновський).
СПІЛЬНО́ТА, СПІ́ЛЬНІСТЬ (сукупність людей, держав, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами). Європейська спільнота.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спільність — спі́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спільність — [сп’іл'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- спільність — -ності, ж. 1》 Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. 2》 Нерозривний зв'язок, єдність. 3》 Об'єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. Найширше значення слова етнос: це група людей яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту... Словник української мови у 20 томах
- спільність — Спі́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. Їх [російський, український і білоруський народи] єднала спільність історичного розвитку, близькість мови, в них була одна доля (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах
- спільність — Спільність, -ности ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311). Словник української мови Грінченка