спільність

СПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ.

Їх [російський, український і білоруський народи] єднала спільність історичного розвитку, близькість мови, в них була одна доля (Цюпа, Україна.., 1960, 13);

В радянському суспільстві існує спільність корінних інтересів робітничого класу і колгоспного селянства (Ком. Укр., 9, 1961, 32);

Всі українські плахти характеризуються художньою спільністю (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 102).

2. Нерозривний зв’язок, єдність.

Поділ праці у майбутньому складеться на основі неухильного зростання спільності науково-технічних основ різних професій (Наука.., 1, 1962, 50).

Ма́ти спі́льність див. ма́ти².

3. Об’єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами.

В процесі удосконалення соціалістичних суспільних відносин в СРСР сформувалася нова історична спільність людей — радянський народ (Ком. Укр., 6, 1975, 50);

В країнах, які визволилися від колоніального гніту, відбуваються бурхливі процеси консолідації та формування нових етнічних спільностей — народностей і націй (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спільність — спі́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спільність — [сп’іл'н'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. спільність — -ності, ж. 1》 Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. 2》 Нерозривний зв'язок, єдність. 3》 Об'єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. Найширше значення слова етнос: це група людей яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту... Словник української мови у 20 томах
  5. спільність — СПІ́ЛЬНІСТЬ (схожість, цілковита подібність, однаковий зміст чого-небудь, відношення до чогось), Є́ДНІСТЬ, ОДНОСТА́ЙНІСТЬ, ЗГО́ДА, СПІЛЬНОТА. — Спільні ідеї породжує спільність поглядів (Л. Словник синонімів української мови
  6. спільність — Спі́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спільність — Спільність, -ности ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають. К. (О. 1861. І. 311). Словник української мови Грінченка