1. Словник синонімів української мови

старцювання

ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Франко); Щоб задопомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання (Ф. Бурлака); Через Остапа циганка опізнялася з мандрівкою на жебри (М. Коцюбинський); Вони людям проходу не дають своїм старцюванням (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старцювання — старцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. старцювання — СТАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старцюва́ти; жебрацтво, жебрання. – Я певний у тому, що старцювання дасть нам більше заробітку, ніж писарювання (І. Нечуй-Левицький); Він бачив казкове багатство в царських палацах і жахливе старцювання в закутках петербурзьких околиць (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  3. старцювання — -я, с. Дія за знач. старцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старцювання — Старцюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. старцювання — СТАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старцюва́ти. — Я певний у тому, що старцювання дасть нам більше заробітку, ніж писарювання (Н.-Лев., IV, 1956, 314); Він бачив казкове багатство в царських палацах і жахливе старцювання в закутках петербурзьких околиць (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 19). Словник української мови в 11 томах