старцівський
ЖЕБРА́ЦЬКИЙ (належний, притаманний жебракові; який складається з жебраків), СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, СТАРЧА́ЧИЙ, ЖЕБРА́ЧИЙ рідше. Верхівець побачив чоловіка.. з жебрацьким кийком у руці (В. Гжицький); Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (І. Нечуй-Левицький); Зароблю на хліб, Не злякаюся, До старчачих скиб Не попхаюся (М. Чернявський); Він.. знов у жебрачій одежі пішов у широкий світ (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старцівський — старці́вський прикметник Орфографічний словник української мови
- старцівський — СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ста́рець 3. Люди рушили з церкви. Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- старцівський — -а, -е. Прикм. до старець 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старцівський — СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ста́рець 3. Люди рушили з церкви. Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (Н.-Лев., IV, 1956, 305). Словник української мови в 11 томах