1. Словник синонімів української мови

старіти

ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм., ПІДТОПТА́ТИСЯ розм., ПОБА́БЧИТИСЯ розм., ОДРЯХЛІ́ТИ заст., ОДРЯ́ХНУТИ заст. (стати немічним у старості); ВІДЦВІСТИ́ (стати старшим, старим, втрачаючи красу). — Недок.: ста́рі́ти, старі́шати, ста́ритися, ста́рі́тися, дряхлі́ти, відцвіта́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Покинули хлопці своїх милих дівчат, посідали на панські і казенні коні, постарішали в боях (М. Стельмах); Була швиденька, наче вітрець у полі, а стала тиха, наче зстаріла... (Марко Вовчок); Обоє постарились (Словник Б. Грінченка); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (казка); (Галя:) Швидко зостарієтесь, як усе будете знати (Панас Мирний); — На сто літ зістарилася (Параска) за ці кілька років (В. Дрозд); Голубонько моя, сестричко, скажи мені, яке тобі горе, що тобі сталося, що ти зблідла та постарілася так? (Л. Яновська); Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Словник Б. Грінченка); За днями дні летіли і минали; Пристарілось і те, що змолоду цвіло (Л. Глібов); — Як він змінився за останній час, одряхлів, — подумав Андрій, оглядаючи Бойченка, поки той розмовляв з Савицьким (О. Гуреїв); Одрях старий, і покривали Многими ризами його (Т. Шевченко).

СТА́РІ́ТИ (ставати застарілим для даного часу, періоду), ЗАСТАРІВА́ТИ, СТА́РІ́ТИСЯ. — Док.: застарі́ти. Логіка науково-технічного прогресу жорстка: кожна розробка потребує оперативної перевірки, інакше вона старіє; привабливе й перспективне сьогодні стає непотрібним завтра (з газети); Довго тягнути з новою машиною не випадає, за якийсь десяток років вона морально застаріває (з журналу); Щасливий мелодист, не застаріти Твоїм пісням — вони нові весь час! (В. Мисик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старіти — ста́рі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. старіти — Старітися, старішати, робитися старим <�старшим>, о. іти з літ; (- моди) застарівати; док. ПОСТАРІТИ, ф. підтоптатися. Словник синонімів Караванського
  3. старіти — див. занепадати Словник синонімів Вусика
  4. старіти — СТА́РІ́ТИ, ста́рі́ю, ста́рі́єш, недок. 1. Ставати старим (у 1, 4 знач.) або старішим. [Храпко:] Та вже, правду кажучи, – і старіти потроху я став, одставати почав (Панас Мирний); – Мариня, видно, вже зовсім старіє... Словник української мови у 20 томах
  5. старіти — старію, старієш, недок. 1》 Ставати старим (у 1, 3 знач.) або старішим. 2》 Ставати застарілим. 3》 спец. Змінювати свої форми і властивості під впливом різних фізико-хімічних умов або з бігом часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. старіти — СТА́РІ́ТИ, ста́рі́ю, ста́рі́єш, недок. 1. Ставати старим (у 1, 3 знач.) або старішим. [Xрапко:] Та вже, правду кажучи, — і старіти потроху я став, одставати почав (Мирний, V, 1955, 171); — Мариня, видно, вже зовсім старіє... Словник української мови в 11 томах
  7. старіти — Старіти, -рію, -єш гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694. Словник української мови Грінченка