стаціонарний
ПОСТІ́ЙНИЙ (призначений для тривалого користування; який завжди є атрибутом когось, чогось; розрахований надовго), НЕЗМІ́ННИЙ, НЕОДМІ́ННИЙ, СТАБІ́ЛЬНИЙ, СТАЦІОНА́РНИЙ книжн. Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст (О. Гончар); Євганов квапливо порпається в пузатому незмінному портфелі, і білі папери лягають на стіл шамотливою купкою (О. Донченко); Місто, село, завод, шахта — неодмінні елементи нашого життя, вони повинні бути й неодмінними компонентами сучасного роману (Ю. Смолич); Стабільний підручник; У дозиметриста був великий стаціонарний прилад (Ю. Щербак).
СТАЦІОНА́РНИЙ (про форму навчання при постійній присутності студентів, учнів тощо, а також про вуз, технікум, відділення у них), О́ЧНИЙ. Стаціонарне відділення; Очна аспірантура.
Значення в інших словниках
- стаціонарний — стаціона́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- стаціонарний — (театр) не пересувний; (хворий) не амбуляторний, клінічний; (двигун) нерухомо встановлений, не переносний; КН. незмінний, постійний. Словник синонімів Караванського
- стаціонарний — [стац'іонарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- стаціонарний — Нерухомий, незрушний, тривалий, сталий, усталений, стійкий, див. статичний, стійкий (див. противн. мобільний) Словник чужослів Павло Штепа
- стаціонарний — СТАЦІОНА́РНИЙ, а, е. 1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового). Словник української мови у 20 томах
- стаціонарний — -а, -е. 1》 Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового). 2》 Пов'язаний з постійним або довготривалим перебуванням на одному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стаціонарний — Стаціона́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стаціонарний — СТАЦІОНА́РНИЙ, а, е. 1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну від пересувного або тимчасового). Словник української мови в 11 томах