1. Словник синонімів української мови

стебелина

СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА) (окрема трав'яниста рослина), БИЛИ́НА, СТЕБЛО́. Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої (В. Сосюра); Комбайн збирав чисто, хіба вже яка стебелина впала на землю, то тільки тоді її не зачепило хедером (Ю. Збанацький); Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний); Набігла хмарка — як учистить град..., всю пшеницю до стебла вибив (О. Стороженко).

СТЕБЛО́ (основна частина трав'янистої рослини), СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА), БАДИЛИ́НА, БИ́ЛО діал.; ЦІ́ВКА розм. (трубчасте стебло); ЛОПУ́ЦЬОК розм. (молоде, соковите звичайно їстівне стебло). Квітка коливається на довгому стеблі (Н. Забіла); Микола глянув, — на одній стеблині вівса колосків більше за листя (С. Чорнобривець); То вона (кукурудза) любить простір. Як било від била далеко, то шульки розвиваються (А. Крушельницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стебелина — стебели́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стебелина — СТЕБЕЛИ́НА див. стебли́на. Словник української мови у 20 томах
  3. стебелина — див. стеблина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стебелина — Стебели́на, -ни = стебли́на Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стебелина — СТЕБЕЛИ́НА див. стебли́на. Словник української мови в 11 томах
  6. стебелина — Стебелина, -ни ж. = стеблина. Словник української мови Грінченка