1. Словник синонімів української мови

стегно

СТЕГНО́ (верхня частина ноги людини або тварини), КЛУБ перев. мн., КУ́ЛЬША розм. Перед самим окопом її поранило вдруге двома кулями: однією в стегно, другою — в праву руку (О. Гончар); Вона, вирядившись у сіре широке плаття, невідступно ходила за учнями, поважно перевалювала крутими клубами (Ю. Збанацький); Автомати відтягували шию донизу, від важких магазинів на поясі терпли кульші (П. Загребельний); — Не бійсь! Не ляжу спати голодна, — обізвалась Масючка і взяла, при тих словах, качину кульшу в руки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стегно — стегно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стегно — СТЕГНО́, а́, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішня сторона верхньої частини ноги, тазу. Бекір завищав і ляснув себе по стегнах (М. Коцюбинський); Він їв .. стегно з індика (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. стегно — -а, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішній бік верхньої частини ноги, тазу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стегно — Стегно́, -на́, -ну́; сте́гна, сте́ге[о]н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стегно — СТЕГНО́, а́, с. Частина ноги людини або тварини від тазостегнового до колінного суглоба, а також зовнішня сторона верхньої частини ноги, тазу. Бекір завищав і ляснув себе по стегнах (Коцюб., II, 1955, 150); Він їв.. стегно з індика (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах