1. Словник синонімів української мови

стихійний

НЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ (про дії, діяльність — позбавлений організованості); СТИХІ́ЙНИЙ підсил. (без попередньої підготовки, організації). Неорганізований виступ страйкарів; Не сила було їм (стражникам) стримати цю стихійну факельну демонстрацію заробітчанського берега (О. Гончар). — Пор. 2. безла́дний, незла́годжений.

НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. про рухи, реакцію на що-небудь — який відбувається неусвідомлено); ПІДСВІДО́МИЙ, ІНТУЇТИ́ВНИЙ, ІНСТИНКТИ́ВНИЙ (який невиразно, нечітко усвідомлюється й не спрямовується свідомістю); СТИХІ́ЙНИЙ, СЛІПИ́Й (про почуття, прагнення і т. ін. — неусвідомлюваний і сильний). Поволі, поволі підіймала Катерина голову... Несвідомим поглядом обвела хату і.. усміхнулася... (Г. Хоткевич); Це був непроголошений протест, неусвідомлене обурення, ..яке жило й кипіло в його юній душі (П. Колесник); Щось інстинктивне, якась незвичайна, позасвідома вже жадоба життя підвела це кволе, прострілене тіло (В. Козаченко); Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (І. Ле); Любив ці моменти дід, коли в саму вже останню хвилину громовим голосом крикне: "Стій", а ..він (застигнутий під час недозволеного рубання лісу) із роззявленим від жаху ротом, з виряченими очима не знає, що почати, й у нестямі рефлективними рухами виявляє свою безпомічність (Г. Хоткевич); — Князь перебільшує загрозу печенігів, — не втримався Чорний, спокушений якимсь підсвідомим бажанням заперечувати Олегові (Д. Міщенко); І тут зараз заскреготіло зелене залізо брами — вона відчинялася! Перше інстинктивне бажання (хлопця) було одним стрибком туди, за ворота (О. Гончар); — Я ніколи не бачила вас такою втомленою, — суто жіноче, може, інтуїтивне співчуття було в її словах (О. Копиленко); — Ну, годі! отямлюсь... — кажу я до себе. — Стихійним чуттям підлягати не треба (А. Кримський); Заздрість сліпа, і що гостріша вона, то ще більш сліпа (В. Козаченко). — Пор. машина́льний, 1. мимові́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стихійний — стихі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стихійний — (- силу) неконтрольований, нестримний, непогамований; (рух) хаотичний, неорганізований; (ненависть) неусвідомлений, підсвідомий; (випадок) сліпий; п! АНАРХІЧНИЙ; пр. СТИХІЙНО, само собою і п. ф. від стихійний. Словник синонімів Караванського
  3. стихійний — [стиех’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. стихійний — СТИХІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до стихі́я 2, 3. [Орест:] Сам я, може, й не піду на риск, не шукатиму його, .. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум!... Словник української мови у 20 томах
  5. стихійний — -а, -е. Прикм. до стихія 2), 3). || Спричинений дією стихії. || Характерний для стихії (у 2 знач.); неусвідомлений. || Який діє несвідомо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стихійний — стихі́йний (від стихія) 1. Викликаний діями сил природи, непідвладних людині. 2. Переносно – нездоланний, нищівний; щодо суспільних явищ – неорганізований, без правильно поставленого політичного керівництва. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. стихійний — Стихі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стихійний — СТИХІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до стихі́я 2, 3. [Орест:] Сам я, може, й не піду на риск, не шукатиму його,.. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах