1. Словник синонімів української мови

стовбуром

СТОРЧ (настовбурчившись, наїжачившись), СТОРЧАКА́, ДИ́БОМ, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., ЇЖАКО́М розм., СТОВБУРОМ діал. З його (козака) люльки сипонуло приском тютюну, і вуса стали сторч (О. Ільченко); Іван зрозумів це насправді, не в жарт. У нього сторчма піднялося волосся (Л. Первомайський); Білоголове чотири-п'ятилітнє дівчатко, волосся їжаком (Остап Вишня); Лице хмуре, чуб стовбуром (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбуром — сто́вбуром прислівник дибом, сторч незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. стовбуром — СТО́ВБУРОМ, присл., діал. Дибом, сторч. Лице хмуре, чуб стовбуром – ознака, що Грицько уже хлебеснув (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. стовбуром — присл., діал. Дибом, сторч. Очі стовбуром — погляд, втуплений в одну точку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стовбуром — СТО́ВБУРОМ, присл., діал. Дибом, сторч. Лице хмуре, чуб стовбуром — ознака, що Грицько уже хлебеснув (Мирний, III, 1954, 27). О́чі сто́вбуром — погляд, втуплений в одну точку. — Допився до того, що страшно глянути:.. очі — стовбуром, верзе таке, що й на голову не злізе (Мирний, III, 1954, 368). Словник української мови в 11 томах
  5. стовбуром — Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром. Мир. Пов. І. 131. Словник української мови Грінченка