1. Словник синонімів української мови

стовбурчитися

НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); СТОВБУ́РЧИТИСЯ, ДИ́БИТИСЯ розм. (ставати або стояти сторч); Ї́ЖИТИСЯ, Ї́ЖА́ЧИТИСЯ рідше, ГОРОЇ́ЖИТИСЯ розм., ЩЕТИ́НИТИСЯ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін. — ставати або стояти сторч). — Док.: настовбу́рчитися (настобу́рчитися), відстовбу́рчитися (відстобу́рчитися), наїжа́читися, наї́житися, зди́битися, нагорої́житися, нащети́нитися. Волосся на голові настовбурчилось вгору, ніби легкий пух (І. Нечуй-Левицький); При посмішці вуса його ворушилися, наїжачувалися ще більше, ніж звичайно (В. Собко); Неголена борода, наїжившись, мов їжак голками, сивою щетиною, здавалось, поділяла обурення свого хазяїна (М. Коцюбинський); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (І. Волошин); Волосся почало дибитись (Словник Б. Грінченка); А й справді, — глубінь (глибінь), що Господи! Волосся їжиться, як погляну в спід! (І. Франко); Шерсть на собаці їжачилась (Б. Харчук); В нього кроки широкі, ..вуса нагороїжились... (С. Чорнобривець); Обличчя начальника.. збуряковіло, цупкий вус його сердито нащетинився (О. Гончар). — Пор. 1. стирча́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбурчитися — стовбу́рчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стовбурчитися — I гороїжитися, їжитися, наїжачуватися, наїжуватися, накостричуватися, настобурчуватися, настовбурчуватися, нащетинюватися Фразеологічні синоніми: наїжачувати пір'я; настовбурчувати пір'я; розпускати пір'я II див. перечити Словник синонімів Вусика
  3. стовбурчитися — СТОВБУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачуватися. З-під козирка, як солома, стовбурчився нестрижений чуб (С. Васильченко); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стовбурчитися — -чуся, -чишся, недок. 1》 Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачуватися. || Пробиватися з-під землі (про траву і т. ін.). || Стояти, чітко вирізняючись, видаючись над чим-небудь. 2》 розм. Не прилягати щільно, не лежати рівно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стовбурчитися — СТОВБУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір’я і т. ін.); наїжачуватися. З-під козирка, як солома, стовбурчився нестрижений чуб (Вас., І, 1959, 149); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (Вол., Озеро.. Словник української мови в 11 томах