стовбурчитися
стовбу́рчитися
-чуся, -чишся, недок.
1》 Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачуватися.
|| Пробиватися з-під землі (про траву і т. ін.).
|| Стояти, чітко вирізняючись, видаючись над чим-небудь.
2》 розм. Не прилягати щільно, не лежати рівно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовбурчитися — стовбу́рчитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стовбурчитися — I гороїжитися, їжитися, наїжачуватися, наїжуватися, накостричуватися, настобурчуватися, настовбурчуватися, нащетинюватися Фразеологічні синоніми: наїжачувати пір'я; настовбурчувати пір'я; розпускати пір'я II див. перечити Словник синонімів Вусика
- стовбурчитися — СТОВБУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачуватися. З-під козирка, як солома, стовбурчився нестрижений чуб (С. Васильченко); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (І. Словник української мови у 20 томах
- стовбурчитися — НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін. Словник синонімів української мови
- стовбурчитися — СТОВБУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір’я і т. ін.); наїжачуватися. З-під козирка, як солома, стовбурчився нестрижений чуб (Вас., І, 1959, 149); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (Вол., Озеро.. Словник української мови в 11 томах