стос

ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. книжок, паперів — безсистемно складених); ПАКУ́НОК рідше (кілька зв'язаних предметів); ПАПУ́ША (перев. тютюну); ПАКЕ́Т спец. (перев. будівельних матеріалів). Сидорчук і ще кілька бійців почали швидко виносити з дверей великі паки паперів і складати їх у кузов (Ю. Бедзик); На шаховому столику лежала пачка центральних газет (Я. Качура); Рухались так: попереду платформа з тюками вати, за нею паровоз і позаду теж платформа з ватою (О. Гончар); Горою лежали тюки пресованого сіна (А. Шиян); Лежить на столі цілий стіс книжок (Ю. Збанацький); Стос ретельно списаних паперів Сповнив скриньку потайну бюро (М. Бажан); За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (З. Тулуб); На високій дерев'яній кафедрі перед Савою Петровичем збирається ціла купа записок (Є. Гуцало); Тут же стояла гвинтівка, три пакунки книжок, зашнурованих шпагатом (В. Кучер); Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (О. Гончар); Арматурні пакети; Боєприпаси.. транспортували у величезних пакетах (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стос — Стос: — вогнище [34] — стос (261) <�польськ. stos — купа [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. стос — стос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. стос — (паперу) сов. стопа; (дров) штабель; (краму) пака, тюк; мн. СТОСИ, купи, п. гори. Словник синонімів Караванського
  4. стос — СТОС див. стіс. Словник української мови у 20 томах
  5. стос — стос → штос II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. стос — див. стіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стос — бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В. Фразеологічний словник української мови
  8. стос — Стос і стіс, сто́са[у]; див. стіс Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стос — СТОС див. стіс. Словник української мови в 11 томах