стос

див. стіс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стос — Стос: — вогнище [34] — стос (261) <�польськ. stos — купа [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. стос — стос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. стос — (паперу) сов. стопа; (дров) штабель; (краму) пака, тюк; мн. СТОСИ, купи, п. гори. Словник синонімів Караванського
  4. стос — СТОС див. стіс. Словник української мови у 20 томах
  5. стос — стос → штос II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. стос — бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В. Фразеологічний словник української мови
  7. стос — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
  8. стос — Стос і стіс, сто́са[у]; див. стіс Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. стос — СТОС див. стіс. Словник української мови в 11 томах