сточище

ВОДОСТІ́К (відвідний жолоб, труба, заглиблення в землі і т. ін. для стікання води), СТІК, СТО́ЧИЩЕ. Низьке небо висне рваним шматтям над сірими будинками, приглушено дзвенить у ринвах і водостоках (П. Колесник); Загатили (в Донбасі) місцеві стоки, оживили забуті джерела, взяли під суворий контроль використання шахтних і стічних вод (з журналу); Стежка петляла по самому дну ярочка, бо цей провулок був разом з тим і сточищем, куди весною і в грози збігали потоки води (І. Сенченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сточище — сто́чище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сточище — СТО́ЧИЩЕ, а, с. Те саме, що стік 4. Цей провулок був заразом з тим і сточищем, куди весною і в грози збігали потоки води (І. Сенченко). Словник української мови у 20 томах
  3. сточище — сто́чище схил (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. сточище — -а, с. Те саме, що стік 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сточище — СТО́ЧИЩЕ, а, с. Те саме, що стік 4. Цей провулок був заразом з тим і сточищем, куди весною і в грози збігали потоки води (Сенч., Опов., 1959, 29). Словник української мови в 11 томах