1. Словник синонімів української мови

сточити

КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Яновський); Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери (І. Нечуй-Левицький); Скаже мені робити — під гору камінь точити (Словник Б. Грінченка); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Н. Забіла).

ПРОЇ́СТИ (про міль — одяг, тканину тощо), ПОБИ́ТИ, ПОЇ́СТИ, З'Ї́СТИ, СТОЧИ́ТИ. — Недок.: проїда́ти, ї́сти, точи́ти. Як не беріг я одежу, але врем'я своє взяло — і сукно міль побила, і комір обліз (Л. Гроха); Міль рукава (сукні) поїла... якось треба се направити (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сточити — сточи́ти 1 дієслово доконаного виду гризучи, руйнувати сточи́ти 2 дієслово доконаного виду повільно випускати рідину сточи́ти 3 дієслово доконаного виду скріплювати сточи́ти 4 дієслово доконаного виду завернути когось назад Орфографічний словник української мови
  2. сточити — СТОЧИ́ТИ¹ див. сто́чувати¹. СТОЧИ́ТИ² див. сто́чувати². СТОЧИ́ТИ³ див. сто́чувати³. СТОЧИ́ТИ⁴ див. сто́чувати⁴. Словник української мови у 20 томах
  3. сточити — I див. сточувати I. II див. сточувати II. III див. сточувати III. IV див. сточувати IV. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сточити — Сточи́ти, сточу́, сто́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сточити — СТОЧИ́ТИ¹ див. сто́чувати¹. СТОЧИ́ТИ² див. сто́чувати². СТОЧИ́ТИ³ див. сто́чувати³. СТОЧИ́ТИ⁴ див. сто́чувати⁴. Словник української мови в 11 томах
  6. сточити — Сточити см. сточувати. Словник української мови Грінченка