страшило

СТРАХІ́ТТЯ (фантастична істота незвичайного, страшного, потворного вигляду), СТРАХО́ВИСЬКО, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХ перев. мн., МОНСТР книжн., ЧУДО́ВИСЬКО, ЧУДО́ВИЩЕ рідше, ПРИМА́РА, СТРАХОВИ́ДЛО розм., СТРАШИ́ЛО розм., СТРАШИ́ДЛО розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., ЧУ́ДИСЬКО розм., ЧУ́ДИЩЕ рідше. А кругом балки в грізне військо вирядились тіні всякого страхіття й примар з відьмами й мерцями (С. Васильченко); Замигтіли недобрі зеленкуваті очі, і це їй нагадало клапті з тих казок, де страховища стережуть нечисті багатства (М. Стельмах); Темна маса кінського табуна ворушилася, мов якесь волохате чудовисько (О. Донченко); Став мій Лис, оглядає те чудовище, що зробилося з нього, обнюхує, пробує обтріпатися — не йде (І. Франко); Йому знайшли коня й він полетів у ніч, у ліс. Не боявся ні Дива, ні Мари, ні Желі, ні інших страховидл, про які чув з дитинства (з газети); Здалося.., начебто він вступив в єдиноборство з якимсь жахливим чудиськом (Є. Кротевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страшило — страши́ло іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. страшило — Жах, жах-жахенний, жахіття, жахота, монстр, потвора, почвара, привид, проява, страхів'я, страхіття, страхіть, страховиддя, страховидло, страховина, страховинна, страховиння, страховисько, страховище, страховіття, страхота, страшидло, химера, чудисько, чудище, чудовисько Словник синонімів Вусика
  3. страшило — Потороча, див. чучело Словник чужослів Павло Штепа
  4. страшило — СТРАШИ́ЛО, а, ч. і с., розм. Те саме, що страхо́вище 1. Хлоп, уздрівши над собою Дивовижнеє страшило На коні, в залізних бляхах, Думав: “Смерть моя прийшла!” (І. Словник української мови у 20 томах
  5. страшило — -а, ч. і с., розм. Те саме, що страховище 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. страшило — СТРАШИ́ЛО, а, ч. і с., розм. Те саме, що страхо́вище 1. Хлоп, уздрівши над собою Дивовижнеє страшило На коні, в залізних бляхах, Думав: «Смерть моя прийшла!» (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. страшило — Страшило, -ла с. 1) Страшилище. 2) Снарядъ для вспугиванія рыбы при ловлѣ ея. Kolb. І. 73. Словник української мови Грінченка