страшнючий

СТРАШНИ́Й (який своїм виглядом, незвичайною силою прояву, своїми діями викликає почуття страху або важке, гнітюче враження), СТРАХІТЛИ́ВИЙ, СТРАХІ́ТНИЙ, ПОГРО́ЗЛИВИЙ, ПОГРО́ЗНИЙ рідше, ГРІ́ЗНИЙ, МО́ТОРОШНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИЙ підсил., ЖАСКИ́Й підсил. рідше, СТРАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СТРАШЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТРАШНЮ́ЧИЙ підсил. розм., КОШМА́РНИЙ підсил. розм., МАРКІ́ТНИЙ діал., ЖАСНИ́Й підсил. діал.; ЛЯЧНИ́Й (який лякає); СТРАХОВИ́ДНИЙ розм. (звичайно про вигляд). Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, страшне пекло бою відгуркотіло (О. Гончар); Несподівано блиснула страшна блискавка.. Усі в покоях крикнули разом (І. Нечуй-Левицький); Перед очима виростали високі стіни, страхітні скелі — мертві, страшні (С. Васильченко); Стало наче розвиднятися, і вже не було навкруги ні мряки, ні холоднечі, ні безпросвітної погрозливої тьми (О. Гончар); Моторошний плач струснув кімнату (О. Довженко); Тут Скорпіон протягатиме клешні криві та жахливі (М. Зеров); Хвощі — старовинне козацьке село. Річка, грізні, порослі лісами яруги, жахні болота окреслили навколо нього непрохідне коло, перетинали шлях ворогам (Ю. Мушкетик); Страшенний грюк злякав її (Панас Мирний); Ті дні кошмарними були, був наступ дикий і невпинний... (В. Сосюра); В очі привітно глянув (Наливайко), як в безодню лячну і манливу, і злякався, відвів погляд (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страшнючий — страшню́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. страшнючий — див. нестерпний; страшний Словник синонімів Вусика
  3. страшнючий — СТРАШНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже страшний. – Я добре його впізнала. Тільки він дуже волоссям заріс і страшний зробився, як сатана. – Немає сатани. – Для прикладу кажу. Страшнючий! (О. Донченко); – Отак я й жила .. без особливого страху. Воно ж, знаєте, як?... Словник української мови у 20 томах
  4. страшнючий — -а, -е, розм. Дуже страшний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страшнючий — СТРАШНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже страшний. — Я добре його впізнала. Тільки він дуже волоссям заріс і страшний зробився, як сатана. — Немає сатани. — Для прикладу кажу. Страшнючий! (Донч., І, 1956, 62); — Отак я й жила.. без особливого страху. Словник української мови в 11 томах