страшнючий
СТРАШНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже страшний.
— Я добре його впізнала. Тільки він дуже волоссям заріс і страшний зробився, як сатана. — Немає сатани. — Для прикладу кажу. Страшнючий! (Донч., І, 1956, 62);
— Отак я й жила.. без особливого страху. Воно ж, знаєте, як? Поки чогось вочевидь не зобачиш, на зубок не скуштуєш, доти й не тямиш як слід: чи воно просто страшне, чи до смерті страшнюче? (Мур., Жила.. вдова, 1960, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страшнючий — страшню́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- страшнючий — див. нестерпний; страшний Словник синонімів Вусика
- страшнючий — СТРАШНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже страшний. – Я добре його впізнала. Тільки він дуже волоссям заріс і страшний зробився, як сатана. – Немає сатани. – Для прикладу кажу. Страшнючий! (О. Донченко); – Отак я й жила .. без особливого страху. Воно ж, знаєте, як?... Словник української мови у 20 томах
- страшнючий — -а, -е, розм. Дуже страшний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страшнючий — СТРАШНИ́Й (який своїм виглядом, незвичайною силою прояву, своїми діями викликає почуття страху або важке, гнітюче враження), СТРАХІТЛИ́ВИЙ, СТРАХІ́ТНИЙ, ПОГРО́ЗЛИВИЙ, ПОГРО́ЗНИЙ рідше, ГРІ́ЗНИЙ, МО́ТОРОШНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ЖАХНИЙ підсил. Словник синонімів української мови