1. Словник української мови в 11 томах

страшнувато

СТРАШНУВА́ТО.

1. Присл. до страшнува́тий.

2. у знач. присудк. сл. Хто-небудь у незначній мірі відчуває страх.

— Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (Стельмах, І, 1962, 28);

До кулеметної тачанки сторожко підходить Серьожка. Воно й страшнувато малому: коли б чого й не було, але як зараз біля тачанки нікого немає — осмілів хлопець (Головко, І, 1957, 353);

— Через річку тільки страшнувато перевозити, бо вже під берегами вода з ярів заливає кригу (Шиян, Баланда, 1957, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страшнувато — страшнува́то 1 прислівник незмінювана словникова одиниця страшнува́то 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. страшнувато — СТРАШНУВА́ТО. 1. Присл. до страшнува́тий. 2. у знач. пред. Хто-небудь у незначній мірі відчуває страх. – Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (М. Стельмах); До кулеметної тачанки сторожко підходить Серьожка. Словник української мови у 20 томах
  3. страшнувато — 1》 Присл. до страшнуватий. 2》 у знач. присудк. сл. Хто-небудь відчуває острах. Великий тлумачний словник сучасної мови