страшнувато
СТРАШНУВА́ТО.
1. Присл. до страшнува́тий.
2. у знач. пред. Хто-небудь у незначній мірі відчуває страх.
– Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (М. Стельмах);
До кулеметної тачанки сторожко підходить Серьожка. Воно й страшнувато малому: коли б чого й не було, але як зараз біля тачанки нікого немає – осмілів хлопець (А. Головко);
– Через річку тільки страшнувато перевозити, бо вже під берегами вода з ярів заливає кригу (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страшнувато — страшнува́то 1 прислівник незмінювана словникова одиниця страшнува́то 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- страшнувато — 1》 Присл. до страшнуватий. 2》 у знач. присудк. сл. Хто-небудь відчуває острах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- страшнувато — СТРАШНУВА́ТО. 1. Присл. до страшнува́тий. 2. у знач. присудк. сл. Хто-небудь у незначній мірі відчуває страх. — Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (Стельмах, І, 1962, 28); До кулеметної тачанки сторожко підходить Серьожка. Словник української мови в 11 томах