стрибати

ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. — Док.: пристриба́ти, приплигати. Повернув (собака) назад, високо підстрибуючи в пшениці та далеко довкіл оглядаючи поле... (Є. Гуцало); Пан лікар стриб вікном, та як той заєць улицею, тільки підскакує (Марко Вовчок); Підплигує по холодній траві голошиє, як мале горобеня, хлопча, покрикує застудженим голосом на непокірних корів (Ю. Мокрієв); Вона знову чує її (мелодію) — наче Янкель, щоб утішити Таню, перекинувся в цвіркунчика та й пристрибав до неї з минулих років (А. Дімаров); Підчесала (куля) йому жижки так, що дід од того часу вже не ходив, а стрибав по-заячи (І. Нечуй-Левицький); Плигала через калюжі маленька жінка й у тривозі озиралася навкруги (М. Хвильовий).

СТРИБА́ТИ (робити стрибок, стрибки), ПЛИГА́ТИ, СКАКА́ТИ, ЦИБА́ТИ, БРИКА́ТИ, ВИБРИ́КУВАТИ, ГО́ПАТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. — Док.: стрибну́ти, плигнути, плигону́ти підсил. скі́кнути, ско́чити. В чистім полі на роздоллі Молоде ягня стрибає (П. Грабовський); Хлопці повлазили в човен та давай стрибать з човна в воду на бік, де було води по пояс.. Я довго дивився та й думав: "Ви скакаєте в воду, як маленькі, а от я скочу так, як плигають парубки з каменя або з гатки в воду" (І. Нечуй-Левицький); — Хочу, щоб ти (Катре) не цибала бездумно, наче кізка. Життя не луг (Н. Рибак); Козенята.. вибрикували на довгих тонких ніжках (О. Донченко).

ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм., УТИНА́ТИ розм., ТЯ́ТИ розм., ВІДДИРА́ТИ розм. (із запалом, швидко); ВИТАНЦЬО́ВУВАТИ розм. (із запалом або довго); ВИКАБЛУ́ЧУВАТИ розм. (б'ючи підборами); ВИБИВА́ТИ розм. (притупуючи); ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИ розм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу — то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався (писар) та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ'яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); — Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: — Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); — Сади, Мітла, сади! — кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); — А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки — Аж Хортиця гнеться — Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп'ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).