струм

СТРУ́МІНЬ (вузький потік води або іншої рідини), СТРУМ, СТРУМО́К, ЦІ́ВКА, ДЗЮРО́К розм. Водограї.. спрямовували свої струмені то на одну, то на другу клумбу (Ю. Смолич); Для більшого ефекту він одкрив кран над раковиною, і дзвінкий струм води блиснув лезом меча (Н. Рибак); Кров била цівкою з-під пахви (А. Головко); Не краплі, а суцільні дзюрки води лилися й лилися на спраглу землю (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

струм — струм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
струм — (електричний) енергія, ІД. жм. електрика; (води) струмінь, потік. Словник синонімів Караванського
струм — СТРУМ, у, ч. 1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
струм — -у, ч. 1》 Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. || Електрична енергія, електричний заряд, що використовуються в народному господарстві, в побуті. Змінний струм — періодичний струм, середнє значення якого за період дорівнює нулю. Великий тлумачний словник сучасної мови
струм — Струм, -му, -мові; -ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
струм — СТРУМ, у, ч. 1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (Наука.. Словник української мови в 11 томах