струм

-у, ч.

1》 Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику.

|| Електрична енергія, електричний заряд, що використовуються в народному господарстві, в побуті.

Змінний струм — періодичний струм, середнє значення якого за період дорівнює нулю.

Постійний струм — струм, який в усталеному режимі електричного кола не залежить від часу.

Струм короткого замикання — надструм, що з'являється внаслідок короткого замикання.

2》 Те саме, що струмінь 1), 3)

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струм — струм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. струм — (електричний) енергія, ІД. жм. електрика; (води) струмінь, потік. Словник синонімів Караванського
  3. струм — СТРУМ, у, ч. 1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. струм — СТРУ́МІНЬ (вузький потік води або іншої рідини), СТРУМ, СТРУМО́К, ЦІ́ВКА, ДЗЮРО́К розм. Водограї.. спрямовували свої струмені то на одну, то на другу клумбу (Ю. Словник синонімів української мови
  5. струм — Струм, -му, -мові; -ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. струм — СТРУМ, у, ч. 1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (Наука.. Словник української мови в 11 томах