струшувати

ОБТРУСИ́ТИ (ОТРУСИ́ТИ) (трусінням викликати опадання чого-небудь — плодів, листя і т. ін.), СТРУСИ́ТИ, ОТРЯХНУ́ТИ рідше, ОБТРЯСТИ́ (ОТРЯСТИ́) розм. рідше. — Недок.: обтру́шувати (отру́шувати), стру́шувати, отряха́ти, обтряса́ти (отряса́ти). — Старші хлопці обтрусили яблуню в Жигая (А. Шиян); — Пірре, так мені чогось грушок забажалось, полізь на дерево та струси який десяток (переклад М. Лукаша); Коли щось шурхнуло, мов птах, з кущів струснуло росу (Леся Українка); Мою пісню пташки підхопили в гаю, отряхаючи роси крильми (В. Сосюра).

ТРЯСТИ́ (швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ТО́РСАТИ розм., ТЕРМО́СИТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм., ТЕЛЕ́ПАТИ діал., ТРІ́ПАТИ рідко, ТЕЛІПА́ТИ рідко, ТЕРЕБИ́ТИ рідко, ТАРСУВА́ТИ рідко; СТРЯСА́ТИ (сильно). — Док.: трясну́ти, потрясти, трусну́ти, тіпнути, торсону́ти, термосну́ти, телепнути, трі́пнути, теліпну́ти, стрясти́, струси́ти. — Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину (І. Нечуй-Левицький); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич); Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (С. Васильченко); Чепіга кілька разів заспокійливо потрясав булавою, щоб пригасити розбурхані пристрасті (С. Добровольський); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); — Де гроші? — щосили верескнув драб, телепаючи князем (І. Франко); Бодай тебе, дівчинонько, сім раз дідько тріпав, така нічка темненькая, я до тебе сліпав (коломийка); Обома руками він .. теліпав свойого помічника, як грушу (І. Франко); Почали ми його знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Г. Хоткевич); Вони давай його тарсувати (Словник Б. Грінченка); Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко).

ТРЯСТИ́ (про холод, хворобу, сміх тощо — викликати тремтіння), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПІДКИДА́ТИ, ТЕЛЕ́ПАТИ діал., ТЕЛІПА́ТИ діал.; ТРІ́ПАТИ, БИ́ТИ (про сильний дріж від хвороби, холоду тощо). Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Христя вискочила у сіни. Сльози давили її, страх трусив усе... (Панас Мирний); Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (В. Собко); Настунею тіпала пропасниця (Ю. Збанацький); Лиховісних сатиричне слово просто кидає в лихоманку. Пропасниця їх б'є, хапає й підкидає (О. Ковінька); Ним аж теліпало щось.. з великої нетерплячки (І. Франко); Мене почала тріпати лихоманка (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струшувати — стру́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струшувати — (з себе) обтрушувати; (чим) ТРЯСТИ, стрясати; (термометр) збивати; (головою) стріпувати; (апатію) скидати; (груші) трусити. Словник синонімів Караванського
  3. струшувати — див. трясти Словник синонімів Вусика
  4. струшувати — СТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СТРУСИ́ТИ, струшу́, стру́сиш, док. 1. кого, що, з кого, чого. Збивати, скидати що-небудь з поверхні чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. струшувати — -ую, -уєш, недок., струсити, струшу, струсиш, док. 1》 перех., з кого – чого. Збивати, скидати що-небудь з поверхні чогось. || від чого і без додатка. Трясучи що-небудь, очищати, звільняти його від чогось. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. струшувати — Стру́шувати, -шую, -шуєш; струси́ти, струшу́, стру́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. струшувати — СТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., СТРУСИ́ТИ, струшу́, стру́сиш, док. 1. перех., з кого — чого. Збивати, скидати що-небудь з поверхні чогось. Словник української мови в 11 томах
  8. струшувати — Струшувати, -шую, -єш сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує. МВ. ІІ. 26. 2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Рудч. Ск. II. 60. Струсив грушу, назбірав... груш. Чуб. II. 147. Словник української мови Грінченка