1. Словник синонімів української мови

стукачка

КАЛАТА́ЛО (КАЛАТА́ЙЛО) (перев. дерев'яний прилад, яким стукав нічний вартовий або який прив'язують на шию тварин тощо), КАЛАТА́ЛКА, КАЛАТА́ЙКА розм., КЛЕПА́ЛО розм., КЛЕПА́ЧКА розм., ЦОКОТУ́ШКА розм., ЦОРКОТА́ЛО діал., БО́ВКАЛО діал.; ТРО́НКА, КЛОКИ́ЧКА діал. (дзвіночок на шиї тварини); СТУ́КАЛКА, СТУКА́ЧКА, СТУ́КАЛО розм. (дерев'яний прилад, яким стукав нічний вартовий). Коло церкви сторож так несподівано ляпнув у калатало, що Раїса мало не впала (М. Коцюбинський); Крики пастухів, дзвінки й калатала, рев худоби — все це змішалось в один безперестанний гул (Г. Хоткевич); Нічний, мабуть, махнув рукою: дерев'яне калатайло.. безладно простукотіло (Дніпрова Чайка); Сторож цокає калаталкою (О. Копиленко); Проспівали перші півні, вийшов сторож, ударив раз, удруге в клепало (Л. Яновська); Заляскали по селу три-чотири клепачки (С. Васильченко); Ніч. Село давно спить. Чути лише цокотушку колгоспного сторожа (Я. Мамонтов); Хлопчище буде з цоркоталом бігати й горобці відганяти (казка); О, який то був знайомий стукіт — сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї (О. Донченко); По лісі калатають клокички — десь пасеться товар (Леся Українка); Ходить поміж рядами крамничок та рундуків дід-сторож, стукалкою порушує тишу (А. Шиян); (Дід Касян:) Тепер літо, все стоїть сухе, як порох, ще й до того ніч. (Ударив у стукачку) (М. Куліш). — Пор. бубоне́ць.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукачка — стука́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стукачка — див. калатало Словник синонімів Вусика
  3. стукачка — СТУКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що сту́калка 1. Спинився біля якоїсь крамниці дід-сторож з дерев'яною стукачкою (А. Шиян); [Дід Касян:] Тепер літо, все стоїть сухе, як порох, ще й до того ніч (Ударив у стукачку) (М. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. стукачка — (-и) ж.; мол., жрм. Ж. до стукач 1. — Їїоперативне псевдо було — Комсомолка... більшої активістки й стукачки в фізкультурному не було, як вона! (Л. Кононович, Феміністка). Словник жарґонної лексики української мови
  5. стукачка — -и, ж. 1》 Те саме, що стукалка 1). 2》 жарг. Жін. до стукач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стукачка — СТУКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що сту́калка 1. Спинився біля якоїсь крамниці дід-сторож з дерев’яною стукачкою (Шиян, Баланда, 1957, 102); [Дід Касян:] Тепер літо, все стоїть сухе, як порох, ще й до того ніч (Ударив у стукачку) (М. Куліш, П’єси, 1960, 66). Словник української мови в 11 томах
  7. стукачка — Стукачка, -ки ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77. Словник української мови Грінченка