стяг

ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́ рідше, СТЯГ уроч., КОРОГВА́ (ХОРОГВА́) (КОРУГО́В) (ХОРУГО́В) (КОРУГВА́) (ХОРУГВА́) заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТ перев. заст. (також прапор кавалерійської частини, царської особи або глави держави); ПРАПОРЕ́ЦЬ (на флоті, сигнальний). З своїх подертих сорочок Ми прапор в темну ніч пошили І кров'ю власною скропили (О. Олесь); Над усіма наметами воєвод попіднімали знамена та корогви (І. Нечуй-Левицький); Легенький вітрець надимав полум'яний стяг (Л. Юхвід); З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває, З бунчуками, хоругвами Московців стрічає (дума); На головній вежі, над вартівнею, маяв на вітрі особистий червоно-жовтий штандарт короля (Н. Рибак); Йосип Максимович підняв угору червоний прапорець, подаючи сигнал (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стяг — стяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стяг — див. ПРАПОР. Словник синонімів Караванського
  3. стяг — див. прапор Словник синонімів Вусика
  4. стяг — СТЯГ, а, ч., уроч. Те саме, що пра́пор 1. З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (О. Гончар); * Образно. Україно!... Словник української мови у 20 томах
  5. стяг — -а, ч., уроч. Те саме, що прапор 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стяг — СТЯГ, а, ч., уроч. Те саме, що пра́пор 1. З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (Гончар, III, 1959, 387); Легенький вітрець надимав полум’яний стяг (Юхвід, Оля, 1959, 324); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. стяг — Стяг, -гу м. Знамя. К. ХП. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу. О. 1862. III. 27. Словник української мови Грінченка