1. Словник української мови в 11 томах

стяг

СТЯГ, а, ч., уроч. Те саме, що пра́пор 1.

З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (Гончар, III, 1959, 387);

Легенький вітрець надимав полум’яний стяг (Юхвід, Оля, 1959, 324);

*Образно. Україно! Ти в славній борні [у Великій Вітчизняній війні] не одна, В ній з тобою під стягом багряним — народи! (Рильський, II, 1960, 179);

*У порівн. Вранішня полум’яна заграва Стояла над Карпатами, як стяг (Нагн., Пісня.., 1949, 76).

◊ Підніма́ти (підійма́ти, підня́ти, підійня́ти, підно́сити, піднести́ і т. ін.) стяг — вести боротьбу за що-небудь, в ім’я чогось, виступати з якоюсь ідеєю.

Ми ж не злякаємось! Гордо та сміло Стяг піднесемо за правеє діло (Пісні та романси.., II, 1956, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стяг — стяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стяг — див. ПРАПОР. Словник синонімів Караванського
  3. стяг — див. прапор Словник синонімів Вусика
  4. стяг — СТЯГ, а, ч., уроч. Те саме, що пра́пор 1. З дня на день усі чекали закінчення війни. В Берліні над рейхстагом уже майорів радянський червоний стяг (О. Гончар); * Образно. Україно!... Словник української мови у 20 томах
  5. стяг — -а, ч., уроч. Те саме, що прапор 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стяг — ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́ рідше, СТЯГ уроч., КОРОГВА́ (ХОРОГВА́) (КОРУГО́В) (ХОРУГО́В) (КОРУГВА́) (ХОРУГВА́) заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТ перев. заст. Словник синонімів української мови
  7. стяг — Стяг, -гу м. Знамя. К. ХП. 133. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу. О. 1862. III. 27. Словник української мови Грінченка