1. Словник української мови в 11 томах

стябло

СТЯБЛО́, а́, с., діал.

1. Дерев’яний ківш.

Він повитягав з казана здоровим, як тарілка, ополоником зварену рибу і склав її в стябло, чи здоровий коряк, в котрому навіть держално було видовбане. Стябло було здорове, як ночви. Кухар зробив з юшки густий росіл, облив ним рибу.., поставив на стіл стябло з рибою, а потім насипав у миску юшки і накраяв хліба (Н.-Лев., II, 1956, 222).

2. Піднос, таця.

Свіжа печеня, ковбаси, тетеря.., риба на стяблі, холодець із сули, начинений кендюх.. — всього тут було доволі (Добр., Очак. розмир, 1965, 426);

Саїд Алі поставив піалу на стябло і, нічого не сказавши, встав з килима (Ле, Міжгір’я, 1953, 97).

3. Поміст, дошка в рибальському човні для складання сітей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стябло — стябло́ іменник середнього роду ківш; таця діал. Орфографічний словник української мови
  2. стябло — СТЯБЛО́, а́, с., діал. 1. Дерев'яний ківш. Він повитягав з казана здоровим, як тарілка, ополоником зварену рибу і склав її в стябло, чи здоровий коряк, в котрому навіть держално було видовбане. Стябло було здорове, як ночви. Словник української мови у 20 томах
  3. стябло — -а, с., діал. 1》 Дерев'яний ківш. 2》 Піднос, таця. 3》 Поміст, дошка в рибальському човні для складання сітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стябло — ПІДНО́С (плоский посуд для перенесення страв), ТА́ЦЯ, ТАРІ́ЛЬ рідше, СТЯБЛО́ діал. Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (І. Словник синонімів української мови
  5. стябло — Стябло, -ла с. 1) Въ рыболовной лодкѣ доска, родъ платформы для складыванія сѣтей. Вас. 151, 187. 2) Подносъ. (Залюб.). Варили різні потрави: тетерю, борщ, галушки, хляки, рибу на стябло. Стор. II. 150. ум. стяблечко. Чи взять відсіль оце стяблечко? Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка