1. Словник синонімів української мови

стійний

ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); — Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, — вимагали колгоспниці. — Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); — Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); — Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стійний — сті́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. стійний — див. цінний Словник синонімів Вусика
  3. стійний — СТІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Вартий уваги; цінний. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); // Достойний, гідний. Це стійна людина. Словник української мови у 20 томах
  4. стійний — стойний, -а, -е, рідко. Вартий уваги; цінний. || Достойний, гідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стійний — СТІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Вартий уваги; цінний. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (Граб., І, 1959, 155); // Достойний, гідний. Це стійна людина. Словник української мови в 11 томах
  6. стійний — Стійний, -а, -е 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у. Словник української мови Грінченка