супокійний

СПОКІ́ЙНИЙ (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., заст. (який не виявляє страху). — Бачиш: вони чесно хліб заробляють, і встають, і лягають тихі, спокійні (Панас Мирний); — Проходьте сюди, — почувся густий спокійний голос (О. Гончар); Настала ніч. У келії Марін Вже ждав мене. Блідий був, аж зелений, Та супокійний (І. Франко); Погідною і тихою верталась Раїса з церкви (М. Коцюбинський); Вона як вздріла — всміхнулася, — дивилась на його поглядом своїм світлим, тихим (Марко Вовчок). — Пор. 1. безтурбо́тний.

СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., РАХМА́ННИЙ рідше (не здатний спричинити зло, схильний до злагоди); ФЛЕГМАТИ́ЧНИЙ (який характеризується незворушним спокоєм, що межує з байдужістю). Федько — цілковита протилежність братові: завжди задумливий, спокійний (О. Донченко); Всі вони мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер (М. Коцюбинський); — Хлопець мій слабовитий та дуже смирний, там школярі заскубуть його та заклюють, як курча (І. Нечуй-Левицький); За тихомирну вдачу хлопці завжди брали на сміх Марка (К. Гордієнко); Чоловік трапився (Тетяні) плохий, роботящий (Л. Яновська); Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Н. Рибак); Дівчина, як виявилось, була.. занадто спокійна, навіть флегматична (А. Головко). — Пор. 1. безтурбо́тний, 1. стри́маний.

СПОКІ́ЙНИЙ (про життя, старість, сон і т. ін. — протікання якого нічим не порушується), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, МИ́РНИЙ, ІДИЛІ́ЧНИЙ, БЕЗБУ́РНИЙ поет. (Лікар:) Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Леся Українка); Його ж доля віднині — все життя от так грунями бігати, від погоней вічних ховатися, нічки не переспати, днини не мати супокійної (Г. Хоткевич); Ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя (І. Цюпа); Огей тихо увіходить до своєї хати.. роздягається й лягає в ліжко. З другого кутка несеться мирне дихання дітей і дружини (О. Досвітній); Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (С. Васильченко). — Пор. 2. безтурбо́тний.

СПОКІ́ЙНИЙ (про воду, озеро, море і т. ін. — без хвиль), ТИ́ХИЙ, СУПОКІ́ЙНИЙ, ШТИЛЬОВИ́Й мор., ЗАШТИЛІ́ЛИЙ мор. (на якому встановився штиль, без хвиль). Глибоко в долині блакитна Спокійная річка біжить (Леся Українка); Він підійшов до води і глянув у тиху воду маленького плеса (М. Коцюбинський); Справжня мати.. Всім, хто в морі зазнав горя і пагуби, Супокійная гаване! (М. Зеров); Штильова смуга океану; Ані руху, ані вогника. Тільки глибинна, мертва, зибінь повільно вколисує шхуну на рівному гнучкому склі заштилілого моря (З. Тулуб). — Пор. безві́тряний, 4. ти́хий.