супокійний

СУПОКІ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що спокі́йний 1-4.

Вся Гавана, Як рівнина океанна, Непорушна, супокійна (Павл., Пальм. віть, 1962, 36);

Плесо на ставку було все ясним, супокійним (Стар., Облога.., 1961, 49);

Річка, через котру з города треба йти на пастівник, невеличка, супокійна підгірська річечка,.. то сильна принада для Мирона. Там він цілими годинами любить сидіти (Фр., І, 1955, 232);

От уже бачить Еней захисну та глибоку долину, ..Де супокійні оселі потік обмиває Летейський (Зеров, Вибр., 1966, 251);

Анеля по виході мужа чулася зовсім супокійною і навіть почувала якусь радість (Фр., VI, 1951, 431);

Лице його прибрало супокійний, хоть сумний вигляд (Март., Тв., 1954, 84);

Виринула.. висока стать молодої дівчини з сніжно-білим обличчям та супокійними лагідними очима… (Коб., І, 1956, 70);

Хотілось би [Вірі Павлівні] бути матір’ю, жити родинним тихим, супокійним життям (Хотк., І, 1966, 54).

З супокі́йним се́рцем — без тривоги, болю, жалю.

З легким, супокійним серцем вона пішла до себе (Фр., III, 1950, 115);

Супокі́йним о́ком (супокі́йними очи́ма) диви́тися (гляді́ти) на кого — що — не виявляти тривоги з приводу чого-небудь.

Вона не належала до тих жінок, котрі супокійним оком глядять на доньок, наколи ті беруть книжку до рук і в будню днину та читанням безбожних любовних дурниць або й інших пустих діл крадуть час (Коб., І, 1956, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супокійний — супокі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. супокійний — СУПОКІ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що спокі́йний 1–4. Вся Гавана, Як рівнина океанна, Непорушна, супокійна (Д. Павличко); Плесо на ставку було все ясним, супокійним (М. Словник української мови у 20 томах
  3. супокійний — супокійний спокійний (ст): Опісля почав доктор розпитувати її про її життя, про подробиці служби, надії на будуще, проявляючи супокійне, але просте і щире заінтересування (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. супокійний — -а, -е. Те саме, що спокійний 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. супокійний — СПОКІ́ЙНИЙ (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., заст. (який не виявляє страху). Словник синонімів української мови
  6. супокійний — Супокійний, -а, -е Спокойный. Словник української мови Грінченка