супротилежний

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Вона стояла в протилежному кутку й дивилася надміру поширеними очима на Андрія (І. Багряний); В дворі було самотньо, лише інколи перебігала з покоїв у супротивний менший домочок служниця, несучи що-небудь (Олена Пчілка); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (М. Коцюбинський); Вітер потроху перелягає.. і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Яновський); Мотря повела дівчат геть у противну сторону від того місця, де зостався Василь (Панас Мирний); Прокидалися з дзвінким гомоном птахи, забіліли хати на потойбічному схилі яру (П. Козланюк); Ось він перейшов ярок, вийшов на його супротилежну стіну і помаленьку посувався все далі й далі (І. Франко).

ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (зовсім не схожий на когось, щось, несумісний з чимсь), ПОЛЯ́РНИЙ книжн., АНТИТЕТИ́ЧНИЙ книжн., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. В партійних дискусіях Леонід завжди займав позицію, діаметрально протилежну братовій (Ю. Смолич); Пушкін і Шевченко... Дві різні людські долі, представники двох різних, більше — полярних класів, вихідці із різного оточення (М. Рильський); Колективність — антитетична індивідуальності (В. Еллан); Психологія християн і перших, і середньовічних, і новітніх завжди основувалась на двох супротилежних принципах: етичному і теологічному (Леся Українка).