1. Словник української мови в 11 томах

супротилежний

СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що протиле́жний.

На супротилежному згір’ю [згір’ї], поміж грядками, з’явилася висока жіноча постать (Крим., Вибр., 1965, 357);

Психологія християн і перших, і середньовічних, і новітніх завжди основувалась на двох супротилежних принципах: етичному і теологічному (Л. Укр., VIII, 1965, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супротилежний — супротиле́жний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. супротилежний — Супротивний, противний Словник чужослів Павло Штепа
  3. супротилежний — СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що протиле́жний. На супротилежному згір'ю [згір'ї], поміж грядками, з'явилася висока жіноча постать (А. Словник української мови у 20 томах
  4. супротилежний — -а, -е, рідко. Те саме, що протилежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. супротилежний — ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПОТОЙБІ́ЧНИЙ розм., СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙ заст. Словник синонімів української мови