1. Словник синонімів української мови

сутулитися

СУТУ́ЛИТИСЯ (про людину — триматися сутуло, висуваючи наперед плечі; про спину — трохи згинатися), ГО́РБИТИСЯ, ГОРБА́ТИТИСЯ розм. Йому ніколи не доводилось говорити на зборах. Сутулячись і червоніючи, він встав (Ю. Збанацький); Високий, він горбився, ніби йому важко було витримувати вагу свого тіла (Є. Гуцало); Помітно змінився і Остап: плечі повужчали, горбатилась спина, обличчя сіре й худюще (П. Кочура).

ЩУ́ЛИТИСЯ (стискатися, намагатися стати меншим від холоду, болю, страху тощо), ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ, КУ́ЛИТИСЯ, СКУ́ЛЮВАТИСЯ, ЖА́ТИСЯ, Ї́ЖИТИСЯ, СУТУ́ЛИТИСЯ, СКО́РЧУВАТИСЯ (згинаючись, горблячись). — Док.: зіщу́литися, пощу́литися, ску́литися, зжа́тися, з'ї́житися, пої́житися, зсуту́литися, ско́рчитися. Тимко щулився від вранішньої прохолоди (Григорій Тютюнник); Огей зіщулюється, немовби йому раптом стає зимно (О. Досвітній); Карпо стояв біля Оленки й розповідав про вовків.. Оленка слухала й кулилася од ляку (Є. Гуцало); Батько скулився від морозу (І. Франко); Жметься, гнеться, як кургузий дідько (М. Номис); У цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (В. Собко); Цього похмурого дня вони теж сутулилися од холоду (М. Трублаїні); Очі його ненароком впали на вікно, і він скорчився од болю (М. Коцюбинський). — Пор. 1. зігну́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутулитися — суту́литися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сутулитися — СУТУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Ставати сутулим або триматися сутуло; горбитися. Ольга Карлівна сутулилася, хоч і намагалась триматися рівно, як колись (О. Словник української мови у 20 томах
  3. сутулитися — -люся, -лишся, недок. 1》 Ставати сутулим або триматися сутуло; горбитися. 2》 Гнутися від тяжкої праці, переживань і т. ін. 3》 Щулитися (від холоду, болю і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сутулитися — СУТУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, недок. 1. Ставати сутулим або триматися сутуло; горбитися. Ольга Карлівна сутулилася, хоч і намагалась триматися рівно, як колись (Коп., Тв., 1955, 396); Дорош, сутулячись, ходив із кутка в куток (Тют. Словник української мови в 11 томах