сухожилок

СУХОЖИ́ЛЛЯ анат. (волокниста сполучна тканина, за допомогою якої м'яз прикріплюється до кістки), СУХОЖИ́ЛОК, ТЯЖ. Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом.. Напівзігнуті ноги з напнутим сухожиллям витончилися і обрисувалися майже орнаментальними лініями (І. Волошин); Запалення сухожилків.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухожилок — сухожи́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сухожилок — СУХОЖИ́ЛОК, лка, ч., анат. Те саме, що сухожи́лля. У м'язах, сухожилках, кістках, волоссі, нігтях та в інших частинах тіла є білки, різні за своїм складом і властивостями (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сухожилок — -лка, ч., анат. Те саме, що сухожилля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сухожилок — Нескорочувана частина поперечносмугастого м'яза, що прикріплює його до кістки; утворений з міцної сполучної волокнистої тканини; напр., Ахіллесів с. Універсальний словник-енциклопедія
  5. сухожилок — СУХОЖИ́ЛОК, лка, ч., анат. Те саме, що сухожи́лля. У м’язах, сухожилках, кістках, волоссі, нігтях та в інших частинах тіла є білки, різні за своїм складом і властивостями (Метод. викл. анат.., 1955, 42). Словник української мови в 11 томах